Значення
-
А́нти, невідм., ч. р. (перев. у множині). 1. У Стародавньому світі — назва кількох племен, які, за античними джерелами, мешкали в Північному Причорномор’ї, зокрема на території сучасної України; згідно з поширеною гіпотезою, вважаються предками східних слов’ян.
-
іст. У Візантійській імперії — титул співправителя імператора, а також особа, що мала цей титул.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анти, р. антів, д. антам, з. антів, о. антами, м. антах, к. анти