АНТРИТ, -у, чол. 1. Запалення верхньощелепної (гайморової) пазухи; гайморит.
2. Анат. Вхід до соскоподібної печери скроневої кістки.
антрит
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
АНТРИТ, -у, чол. 1. Запалення верхньощелепної (гайморової) пазухи; гайморит.
2. Анат. Вхід до соскоподібної печери скроневої кістки.
Відсутні