1. Який розглядає людину як центр Всесвіту або вищу цінність; такий, що ставить інтереси, потреби та досвід людини в основу всього.
2. У філософії, культурології та інших науках: такий, що ґрунтується на принципі антропоцентризму, тобто виходить з ідеї центрального становища людини у світобудові, розглядає світ через призму людського сприйняття та цінностей.
3. У лінгвістиці (антропоцентрична лінгвістика): такий, що вивчає мову в нерозривному зв’язку з людиною, її свідомістю, культурою та комунікативною діяльністю, роблячи людину центральним об’єктом дослідження.