1. Який має людську подобу, властивості або риси; людиноподібний.
2. Стос. до антропоморфізму; який приписує людині божественні властивості або, навпаки, наділяє тварин, рослини, явища природи чи божества людськими рисами.
Словник Української Мови
Буква
1. Який має людську подобу, властивості або риси; людиноподібний.
2. Стос. до антропоморфізму; який приписує людині божественні властивості або, навпаки, наділяє тварин, рослини, явища природи чи божества людськими рисами.
Приклад 1:
Тож міфологічна картина світу давньої людини мала цілком антропоморфний характер . (Антропоморфізм — уподібнення будь-чого до людини , історично одне з найперших релігійних вірувань, властиве донауковому світогляду на ранніх етапах розвитку людства .
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”