Значення
-
Антроподицея, ї, жін., книжн. Виправдання людини, обґрунтування її буття, гідності та цінності всупереч наявності зла, страждань і недосконалості світу; філософсько-етична концепція, що доводить виправданість існування людства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. антроподицея, р. антроподицеї, д. антроподицеї, з. антроподицею, о. антроподицеєю, м. антроподицеї, к. антроподицеє