антресоль

АНТРЕСО́ЛЬ, іменник жіночого роду.

1. Верхній напівповерх у будинку (переважно в особняках), що вбудований в об’єм основного поверху або займає верхню частину високого приміщення; мезонін.

2. Настил, полиця під стелею в кімнаті, коридорі, коморі тощо, який використовують для зберігання речей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |