антрацен

[ɑntrɑt͡sɛn] Іменник

Буква:А

Значення

  1. АНТРАЦЕ́Н, -у, ч. Тверда кристалічна речовина (С14Н10) зі слабким синюватим відливом, яку добувають із кам’яновугільної смоли; застосовують для синтезу барвників, у виробництві пластмас тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. антрацен, р. антрацену, д. антраценові, з. антрацен, о. антраценом, м. антрацені, к. антрацене

Більше записів