1. Стилістичний прийом, що полягає у вживанні власного імені замість загального поняття або, навпаки, загального поняття замість власного імені (наприклад, “Геркулес” замість “силач”, “донжуан” замість “розпусник”, або “місто на Неві” замість “Санкт-Петербург”).
2. У риториці та поетиці — вид метонімії, троп, заснований на заміні назви описом через характерну рису або на заміні називного іменника іменем власним, що стало символом певної якості.