Значення
-
Антонім, -а, чол. Слово, яке має протилежне значення до іншого слова, зокрема в межах однієї частини мови (наприклад, «добро» — «зло», «високий» — «низький»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. антонім, р. антоніма, д. антонімові, з. антонім, о. антонімом, м. антонімі, к. антоніме