Антонім, -а, чол. Слово, яке має протилежне значення до іншого слова, зокрема в межах однієї частини мови (наприклад, «добро» — «зло», «високий» — «низький»).
антонім
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови