Антофіліт, -у, чол. Мінерал класу силікатів, ланцюжкової будови, складний силікат магнію та заліза; кристалізується в ромбічній сингонії, утворює волокнисті, променисті або зернисті агрегати. Колір — від сірого, бурого до зеленкуватого. Використовується як азбест (антофіліт-азбест) у промисловості для виготовлення термо- та електроізоляційних матеріалів.
антофіліт
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |