Значення
- (Логіка) –
У логіці та філософії — логічне відношення між двома судженнями, коли з істинності одного (антецедента) обов’язково випливає істинність іншого (консеквента); попереднє, умовне судження в умовному висловлюванні (силогізмі).
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — слово або словосполучення (часто займенник або інша замінювальна лексема), до якого посилається, яке замінює або з яким корелює інший елемент тексту (анафоричний займенник, еліптична конструкція тощо).
- (Юриспруденція) –
У праві — попередній факт, подія або правовий акт, що створює умови або є підставою для виникнення певних правових наслідків.
- (Юриспруденція) –
Застаріле та рідковживане значення: попередня подія, обставина або дія, що передує чомусь; прецедент.
Правопис та відмінювання
н. антецеденція, р. антецеденції, д. антецеденції, з. антецеденцію, о. антецеденцією, м. антецеденції, к. антецеденціє