АНТЕПЕНДІЙ, -я, чол., церк. 1. У католицькому та деяких протестантських обрядах — декоративне покриття (тканина, метал, різьблене дерево) на передній стінці вівтаря, що закриває його основу.
2. У православній традиції — те саме, що антимінс; плат із вшитою часточкою мощей, необхідний для здійснення літургії.