антабка

АНТА́БКА, іменник жіночого роду.

1. військ., іст. Металева скоба або кільце на рушниці, гвинтівці чи пістолеті, до якого кріпиться ремінь для носіння зброї.

2. тех. Деталь у вигляді скоби, вушка або кільця на різних механізмах, приладах, інструментах, призначена для підвішування, кріплення або з’єднання з іншими частинами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |