АНОРТОПІ́Я, ї, жін. Відсутність нормального розташування або орієнтації чого-небудь; аномалія положення. Уживається переважно в спеціальній термінології, зокрема в медицині, біології та геології, для позначення відхилення від типової просторової структури чи напрямку.
анортопія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |