Древослів

Словник Української Мови

аномерний

[ɑnomɛrnɪj] Іменник

Буква:А

Значення

(Хімія) –
(у хімії, біохімії) Пов’язаний з аномерами; такий, що стосується двох стереоізомерів вуглеводів (цукрів), які відрізняються конфігурацією геміацетального (або гемікетального) атома вуглецю після замикання молекули в циклічну форму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. аномерний, р. аномерного, д. аномерному, з. аномерний, о. аномерним, м. аномернім, к. аномерний

Більше записів