1. Технічний термін, що стосується методу електрохімічної обробки металів (наприклад, анодно-імпульсне електрохімічне полірування), при якому на оброблюваний виріб (анод) подається не постійний, а імпульсний електричний струм певної частоти та тривалості, що зазвичай підвищує ефективність, точність та якість процесу.
2. В електротехніці та електроніці — прикметник, що описує пристрій, режим або параметри, пов’язані з подачею імпульсної напруги або струму на анод електронної лампи, напівпровідникового приладу тощо.