Аноа́, невідм., ч. р. та ж. р. 1. Парнокопитна тварина родини бикових; найменший представник диких биків, що мешкає в лісистих болотистих місцевостях острова Сулавесі (Індонезія); відзначається малими розмірами (висота в холці до 80 см) та прямими, злегка сплюснутими рогами.
аноа
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |