анкер

Значення

1. А́НКЕР, -а, чол. рід.

2. 1.тех. Деталь або пристрій для з’єднання частин машин, споруд чи кріплення їх до основи; зазвичай має форму стрижня, болта або скоби. Анкерні болти використовують для фіксації важкого обладнання до фундаменту.

3. 2.буд. Металевий або залізобетонний елемент, що закладається в кладку чи бетон для з’єднання конструкцій (наприклад, стін із перекриттями). Анкер забезпечує стійкість кам’яної споруди.

4. 3.годинник. Частина регулятора ходу механічного годинника (анкерне колесо зі спусковим механізмом), що забезпечує рівномірність руху шестерень. Анкер у годиннику відповідає за точність ходу.

5. 4.мор., заст. Те саме, що я́кір. Корабель став на анкер у затоці.

Правопис та відмінювання