АНІЯКИ́Й, знаменник, власна назва/термін.
1. Уживається для позначення повної відсутності яких-небудь ознак, властивостей, якостей у кого-, чого-небудь; ніякий, жодний.
2. Уживаний як складова частина термінологічних сполучень, що вказують на заперечення існування або належності до певної категорії, класу, множини.