Значення
-
Аніоні́т, -а, чол. рід. Твердий, практично нерозчинний у воді та органічних розчинниках матеріал (природного або синтетичного походження), здатний обмінювати свої аніони на аніони зовнішнього середовища; застосовується для очищення, пом’якшення води, вилучення цінних речовин із розчинів, у хімічному аналізі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аніоніт, р. аніоніту, д. аніонітові, з. аніоніт, о. аніонітом, м. аніоніті, к. аніоніте