Аніоні́т, -а, чол. рід. Твердий, практично нерозчинний у воді та органічних розчинниках матеріал (природного або синтетичного походження), здатний обмінювати свої аніони на аніони зовнішнього середовища; застосовується для очищення, пом’якшення води, вилучення цінних речовин із розчинів, у хімічному аналізі.
аніоніт
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |