Значення
-
Анімізм, -у, чол. 1. Релігійне уявлення, віра в існування духів та душі, яка нібито керує всіма явищами та об’єктами природи, а також у самостійне існування душі після смерті тіла; одна з первісних форм релігії.
-
Філософське вчення, яке визнає душу першоосновою та джерелом життя й розвитку всіх матеріальних явищ; гілозоїзм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анімізм, р. анімізму, д. анімізмові, з. анімізм, о. анімізмом, м. анімізмі, к. анімізме