**анілінобарвник**, -а, чол. Барвник, виготовлений на основі аніліну; синтетичний органічний барвник, що належить до групи азобарвників або інших похідних аніліну, який використовується для фарбування текстильних матеріалів, шкіри, паперу тощо.
анілінобарвник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |