анігілюючий

[ɑniɦiljujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:А

Значення

  1. (Фізика) –

    Який має властивість анігілювати, тобто знищувати, перетворювати на ніщо, особливо в контексті фізики елементарних частинок, де речовина перетворюється на енергію в результаті зустрічі частинки та античастинки.

  2. (Лінгвістика) –

    (У переносному значенні) Надзвичайно потужний, руйнівний, знищуючий, що веде до повного зникнення або розпаду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. анігілюючий, р. анігілюючого, д. анігілюючому, з. анігілюючого, о. анігілюючим, м. анігілюючім

Більше записів