ангажованість

[ɑnɦɑʒoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Соціологія) –

    Стан або якість бути ангажованим, тобто залученим до певної діяльності, справи, організації чи ідеологічної позиції; відданість, включеність у щось, що часто передбачає певні зобов’язання.

  2. (Соціологія) –

    У суспільному, політичному чи професійному контексті — свідома та активна причетність до громадських процесів, соціальних проблем, професійних спільнот тощо, що супроводжується готовністю діяти та брати на себе відповідальність.

  3. (Мистецтво) –

    У критиці, мистецтві та журналістиці — принципова зайнятість певною ідеологічною, соціальною чи етичною позицією, що виражається в творчості чи діяльності; ідейна спрямованість.

  4. (Менеджмент) –

    У менеджменті та психології праці — емоційно-інтелектуальна відданість працівника своїй організації та її цілям, що проявляється в готовності докладати додаткові зусилля на її користь (англійський еквівалент — engagement).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ангажованість, р. ангажованості, д. ангажованості, з. ангажованість, о. ангажованістю, м. ангажованості, к. ангажованосте

Більше записів