АНГАРМОНІ́ЙНІСТЬ, -ності, жін., муз. Властивість за значенням ангармонійний; відсутність гармонійного звучання, неспівзвучність, дисонанс.
ангармонійність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
АНГАРМОНІ́ЙНІСТЬ, -ності, жін., муз. Властивість за значенням ангармонійний; відсутність гармонійного звучання, неспівзвучність, дисонанс.
Відсутні