АНЕМОНІМ, -а, чол. рід. 1. Власна назва, що є псевдонімом, утвореним шляхом перестановки літер або складів справжнього імені та прізвища особи (наприклад, Іван Франко — Ірван Фанко).
анемонім
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Древослів
Словник Української Мови