Значення
-
АНЕМОНІМ, -а, чол. рід. 1. Власна назва, що є псевдонімом, утвореним шляхом перестановки літер або складів справжнього імені та прізвища особи (наприклад, Іван Франко — Ірван Фанко).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анемонім, р. анемоніма, д. анемонімові, з. анемонім, о. анемонімом, м. анемонімі, к. анемоніме