андрутик

[ɑndrutɪk] Іменник

Буква:А

Значення

  1. АНДРУ́ТИК, -а, чол. рід. 1. Зменшено-пестливе до андрут (вафля, часто з начинкою).

  2. Рідк. Те саме, що андрут (у значенні «тонка, хрумка випічка»).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. андрутик, р. андрутика, д. андрутикові, з. андрутик, о. андрутиком, м. андрутикові, к. андрутику

Більше записів