андроцей

АНДРОЦЕ́Й, я, чол., бот. Сукупність тичинок (мікроспорофілів) у квітці покритонасінних рослин; чоловічий репродуктивний орган квітки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |