андроцей

[ɑndrot͡sɛj] Іменник

Буква:А

Значення

  1. АНДРОЦЕ́Й, я, чол., бот. Сукупність тичинок (мікроспорофілів) у квітці покритонасінних рослин; чоловічий репродуктивний орган квітки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. андроцей, р. андроцею, д. андроцеєві, з. андроцей, о. андроцеєм, м. андроцеєві, к. андроцею

Більше записів