Значення
-
АНДРО́Н, а, чол.
-
1. У Стародавній Греції — чоловіча половина будинку, де господар приймав гостей; чоловіча кімната.
-
2. У ранньохристиянських храмах — приміщення або частина храму, призначена для чоловіків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. андрон, р. андрона, д. андронові, з. андрона, о. андроном, м. андроні, к. андроне