АНДРОМА́ХА, и, жін.
1. У давньогрецькій міфології та поемі Гомера «Іліада» — дружина троянського героя Гектора, яка стала символом вірності та материнської любові.
2. Астрон. Один із астероїдів головного поясу, відкритий у XIX столітті.
андромаха
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Андромаха — жінка Гектора, брата Кассандри.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: іменник (однина) |