андрогін

АНДРОГІ́Н, іменник чоловічого роду, істота.

1. У міфології та деяких філософських вченнях — міфічна істота, яка поєднує в собі чоловічі та жіночі ознаки; двостатева людина, гермафродит.

2. У біології та медицині — організм, який має зовнішні ознаки обох статей; гермафродит.

3. У переносному значенні — людина, яка у своєму характері, зовнішності або поведінці поєднує риси, що традиційно приписуються як чоловікам, так і жінкам.

Приклади вживання

Приклад 1:
Священне і мирське // Мефістофель і андрогін. — К.: Основи, 2001.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: t.d. () |