андроецій

[ɑndroɛt͡sij] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Сукупність тичинок у квітці або в суцвітті, що розглядається як єдиний структурний елемент; тичинкове коло.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. андроеції, р. андроецій, д. андроеціям, з. андроеції, о. андроеціями, м. андроеціях, к. андроеції

Більше записів