Значення
-
АНА́ЦИКЛ, -а, чол. 1. У ботаніці — рослина з родини айстрових, що має лікарські властивості; зокрема, анацикл лікарський (Anacyclus pyrethrum), корінь якого використовують у медицині як подразнювальний та знеболювальний засіб.
-
У фармакології — лікарський препарат на основі кореня цієї рослини, що застосовується для лікування невралгій, ревматизму та запальних захворювань ротової порожнини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анацикл, р. анациклу, д. анациклові, з. анацикл, о. анациклом, м. анациклі, к. анацикле