АНА́ЦИКЛ, -а, чол. 1. У ботаніці — рослина з родини айстрових, що має лікарські властивості; зокрема, анацикл лікарський (Anacyclus pyrethrum), корінь якого використовують у медицині як подразнювальний та знеболювальний засіб.
2. У фармакології — лікарський препарат на основі кореня цієї рослини, що застосовується для лікування невралгій, ревматизму та запальних захворювань ротової порожнини.