анатолія

Анатолія — власна назва, що походить від грецького імені Анатолій (грец. Ανατολιος) та означає “східний” або “той, хто зі Сходу”; історично використовувалася як жіночий варіант цього імені.

Анатолія — поетична або застаріла назва Малої Азії (територія сучасної Туреччиї), що вживалася переважно в літературних та історичних текстах.

Приклади:

Приклад 1:
Запам’яталися ювілейний вечір Шевченка за сценарієм Сверстюка у Жовтневому палаці, доповідь того ж таки Сверстюка про Шевченка в Художньому інституті, вечір пам’яти Анатолія Петрицького, виступи Симоненка — зокрема, як після розповіді художника Касіяна про сумнозвісну зустріч Хрущова з творчою інтелігенцією і проголошеної ним тези, що незамінних людей немає, зазвучав симоненків вірш «Я» в авторському виконані: У кожного я є своє ім’я, На всіх не нагримаєш грізно, «Ми» — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних. Завжди на грані зриву, під постійною загрозою заборони, але все це тоді відбувалося.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
повість київ ВИДАВНИЦТВО ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ „ДНІПРО” 1980 УІ H59 Ілюстрації Анатолія Базилевича © Ілюстрації, видавництво «Дніпро», 1980 р. I Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 3:
Видання подарункове, ілюстрації Анатолія Базилевича. See more books in http://www.e-reading.org.ua
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”