анастасія

1. Жіноче особове ім’я грецького походження (від грец. ἀνάστασις — “воскресіння”), що означає “воскресла”, “безсмертна”.

2. У християнській традиції — свята мучениця Анастасія, шанована в православ’ї та католицизмі (найчастіше Анастасія Узорозв’язательниця).

3. У літературі та мистецтві — персонаж, образ або символ, що втілює ідею відродження, безсмертя душі або порятунку.

Приклади:

Приклад 1:
До речі, долею судилося мені після смерти Сергія Івановича жити в його кабінеті на колишній Леніна, 84: його сестра Анастасія Іванівна, також бестужевка, як і моя , запропонувала мені переїхати до них (вона хотіла, щоб у кабінеті брата мешкала людина, духовно близька йому, а мені тоді не було де притулитися), і я прожила там з 1959 р. майже тридцять років. Пам’ятаю окремі засідання наукових гуртків і семінари, де ми потроху пробували (дуже несміливо, зрештою) якось формувати й формулювати власну думку.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Сын a 62b Жиленко І. В.зась еи, Ярослав, хромім будучи от рожденія своего, которій при ней сидѣл, кгди услышал тыи слова от матки своей, дяковал гос- поду богу о розумѣ и добром предсявзятію еи, и натыхмѣст зос- тал здоровым и ходил, а Розгнѣд окрестившися зостала іноки- нею, и дано ей имя Анастасія во инокинях. Святый Володимер знову выслал до Царигорода, до святѣйшаго патріархи Сергія, абы ему прислал еще болше епископов, и при- слал ему епископы: Иоакима корсунянина, Феодора, Фому и иных.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”