Значення
-
АНА́ПЕСТ, -а, чол., літ. Трискладова стопа в силабо-тонічному віршуванні з наголосом на третьому складі (схема ˘ ˘ —); віршовий розмір, утворений такими стопами. Наприклад: «Непоко́рить, триво́жить, пеке́льно пали́ть» (Леся Українка).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анапест, р. анапеста, д. анапестові, з. анапест, о. анапестом, м. анапесті, к. анапесте