Значення
-
АНАНТАКСИС, іменник чоловічого роду, лінгвістичний термін.
-
Стилістична фігура, що полягає в навмисному порушенні звичного порядку слів у реченні для досягнення виразності, емфази або створення особливого ритміко-інтонаційного малюнка; різновид інверсії, за якої змінюється синтаксична структура висловлювання.
-
У ширшому значенні — перебудова або зміна синтаксичної конструкції в межах одного речення чи тексту, що супроводжується порушенням граматичної узгодженості між членами речення, часто з метою увиразнення думки або емоційного забарвлення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анантаксис, р. анантаксису, д. анантаксисові, з. анантаксис, о. анантаксисом, м. анантаксисі, к. анантаксисе