1. Метод наукового дослідження, що полягає в розчленуванні цілого на складові частини, елементи, ознаки з метою їхнього вивчення та з’ясування зв’язків між ними; протилежне — синтез.
2. Детальний розгляд, всебічне дослідження якого-небудь питання, явища, факту з викладом результатів.
3. Хімічне дослідження складу та властивостей речовини.
4. Медичне дослідження складу та властивостей біологічних матеріалів організму (крові, сечі тощо).
5. У математиці — розділ, що об’єднує теорію функцій, диференціальне та інтегральне числення, теорію диференціальних рівнянь тощо.
6. У лінгвістиці — розбір мовних одиниць (звуків, форм, речень) на їхні складові частини.