Значення
- (Філософія) –
Філософський напрям або метод пізнання, що ґрунтується на розчленуванні, розкладі явища на складові елементи та їх подальшому вивченні; протилежність синтетизму.
- (Лінгвістика) –
У мовознавстві: властивість мови, що характеризується переважанням аналітичних засобів вираження граматичних значень (окремими службовими словами, порядком слів, інтонацією) над синтетичними (словозміною, словотвором); аналітичний стрій мови.
- (Література) –
У літературознавстві та мистецтвознавстві: метод або стиль, орієнтований на детальне, послідовне розкриття, дослідження та зображення явищ, мотивів, характерів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аналітизм, р. аналітизму, д. аналітизмові, з. аналітизм, о. аналітизмом, м. аналітизмі, к. аналітизме