анальфабет

Приклад 1:
анальфабет?.. Поети… критики — усі різноголосять… Один вигукує: «Гімнограф і естет!» А другий голос нáпроти підносить: «Коли на Страшний Суд постане всяка Плоть, Хай віршиків йому не згадує Господь, Щоб не погнав його з свого патріархату На муку мучну, на довічну страту!» І от читаю я прославлені пісні, Високу «Лірику» і строгий «Календарій», Там справжня красота, а тут же, з нею в парі,— Лиха граматика і молитви пісні… І як вражає все подвоєним букетом, Як тут сплелись поет з анальфабетом!
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Товариш Вовчик, звичайно, не погодився з цим твердженням i сказав, що Дмитрiй все-таки анальфабет[7] і не розумiє, що таке фiлософiя. — А втiм, — промовив вiн, — я не про це.
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”