Значення
-
АНАЛА́В, а, чол., церк. Те саме, що аналой; високий столик з похилим верхом, на який під час богослужіння кладуть ікони, Євангеліє, хрест тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аналави, р. аналав, д. аналавам, з. аналави, о. аналавами, м. аналавах, к. аналави