АНАКРУ́ЗА, и, жін., літ. 1. Ненаголошений склад (або група складів) на початку віршового рядка перед першим ритмічним наголосом; затакт.
2. У музиці — один або кілька звуків, що передують першому сильному такту; затакт.
анакруза
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |