Значення
-
Анакрота, и, жін. 1. Фізіол. Висхідна частина сфігмограми, що відображає підвищення тиску в артерії під час систоли серця; висхідний зубець пульсової хвилі.
-
Мовозн. Початковий, висхідний етап артикуляції звука мовлення, що характеризується переходом органів мовлення з нейтрального або попереднього положення до позиції, необхідної для вимови конкретного звука; екскурсія.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анакрот, р. анакрота, д. анакротові, з. анакрота, о. анакротом, м. анакроті, к. анакрот