анакреонтизм

[ɑnɑkrɛontɪzm] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Література) –

    Літературний напрям, що виник у західноєвропейській поезії епохи Відродження та Просвітництва, наслідував теми, мотиви та легкий, граційний стиль давньогрецького поета Анакреонта, зосереджуючись на прославлянні радощів життя, любові, вина, веселощів та насолоди молодістю.

  2. (Література) –

    Конкретний твір (вірш, ода), написаний у такому стилі, що оспівує радісність земного буття, чуттєві насолоди та відверто ігнорує героїчні або громадянські мотиви.

  3. (Філософія) –

    У ширшому значенні — життєва філософія або настрої, що характеризуються легковажним, гедонистичним ставленням до життя, прагненням до розваг та насолод.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. анакреонтизм, р. анакреонтизму, д. анакреонтизмові, з. анакреонтизм, о. анакреонтизмом, м. анакреонтизмі, к. анакреонтизме

Більше записів