Значення
- (Література) –
Літературний напрям, що виник у західноєвропейській поезії епохи Відродження та Просвітництва, наслідував теми, мотиви та легкий, граційний стиль давньогрецького поета Анакреонта, зосереджуючись на прославлянні радощів життя, любові, вина, веселощів та насолоди молодістю.
- (Література) –
Конкретний твір (вірш, ода), написаний у такому стилі, що оспівує радісність земного буття, чуттєві насолоди та відверто ігнорує героїчні або громадянські мотиви.
- (Філософія) –
У ширшому значенні — життєва філософія або настрої, що характеризуються легковажним, гедонистичним ставленням до життя, прагненням до розваг та насолод.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анакреонтизм, р. анакреонтизму, д. анакреонтизмові, з. анакреонтизм, о. анакреонтизмом, м. анакреонтизмі, к. анакреонтизме