Значення
-
АНАКЛА́ЗА, и, жін., спец. 1. У віршуванні — повторення того самого слова або групи слів на початку та в кінці віршованого рядка чи строфи, що створює кільцеву композицію; різновид синтаксичного паралелізму.
-
У риториці — стилістична фігура, що полягає в повторенні того самого слова в різних відмінкових формах або з різним граматичним значенням для підсилення виразності вислову.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анаклази, р. анаклаза, д. анаклазові, з. анаклаза, о. анаклазом, м. анаклазі, к. анаклазе