1. (лінгвістика) Стилістична фігура, що полягає в повторенні однакових слів, словосполучень або синтаксичних конструкцій на початку сусідніх віршових рядків, речень або абзаців для посилення виразності мови.
2. (літургіка) Центральна, евхаристійна молитва анафори у християнському богослужінні, що містить оповідання про Тайну Вечерю та звернення до Бога з проханням зіслати Святого Духа на дари.
3. (медицина, заст.) Відсутність чи втрата відчуття болю; аналогія, анестезія.