АНАДИПЛО́СИС, у, чол., лінгв. Стилістична фігура, що полягає в повторенні слова або групи слів наприкінці попереднього речення (чи віршового рядка) на початку наступного; підхоплення. Наприклад: «Вже день іде, а за ним ніч іде» (Тарас Шевченко).
анадиплосис
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |