Анадема, и, жін. 1. У Стародавній Греції — присвята, дар божеству, що виставлявся в храмі (статуї, вази, трофеї тощо). 2. У християнській традиції — те саме, що анафема; церковне прокляття, відлучення від церкви.
анадема
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |