АНАБІО́З, -у, чол.
1. Стан організму, за якого життєві процеси (обмін речовин, ріст, розвиток) майже повністю припиняються, але можуть відновлюватися за сприятливих умов; тимчасове завмирання життя. Характерний для деяких безхребетних тварин, насіння, спор, бактерій.
2. перен. Стан цілковитого занепаду, припинення діяльності, розвитку в якій-небудь сфері суспільного життя, культури, науки тощо.