Словник Української Мови
Буква
АНА́БАЗИС, -у, чол.
1. Історична назва військового походу, зазвичай вглиб ворожої території, зокрема відомого походу грецького війська на чолі з Кіром Молодшим (описаного Ксенофонтом у творі «Анабазис»).
2. У переносному значенні — складний, тривалий шлях або подорож, пов’язана з випробуваннями та труднощами.
Приклад 1:
Багату інформацію про Індію вмістив у працях «Індіка» та «Анабазис» Арріан. Важливим історичним джерелом служать також цейлонські хроніки, подорожні нотатки китайських паломників до буддійських святинь — Сюань Цзана, Фа Сяня, І Цзіна та ін.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”